Укладання тротуарної плитки

Технологія укладання тротуарної плитки.

Чітке дотримання вимог укладання на кожному з етапів, дає змогу уникнути пошкодження бетонних елементів і запобігти швидкому зносу брусчатки.

1.1. Визначаємо розміри ділянки мощення тротуарної плитки відповідно до її зонування.

1.2. Запобігає навантаженням на поверхню різних зон мощення.

01.5.

1.4 Розраховуємо кількість тротуарної плитки, бордюрів та інших елементів за типом і кольором відповідно до дизайну-проєкту.

2.1. Знімаємо верхній шар гумусу та родючого ґрунту. Рухомий ґрунт додатково ущільнюємо та перекриваємо геотекстилем, ретельно очищаючи ґрунтове покриття від коренів дерев і залишків рослин.

2.2. Забезпечуємо дренажну ґрунту з необхідною проникністю стоків.

2.3. Збільшуємо шар ґрунтового насипу за допомогою підсипки щібня великої фракції (за потреби).

2.4. Знижуємо рівень ґрунтових вод завдяки проведенню дренажних робіт (якщо рівень ґрунтових вод є вищим від рівня укладання тротуарного покриття).

3.1. Розбиваємо територію на окремі ділянки виведення кілочками або металевими штифтами з позначенням рівня верхнього краю брусчатки (бордюрів). Нахил поверхні проєктується залежно від каналізаційних комунікацій. Рекомендуємо влаштовувати його в межах 1,5-2°, що відповідає 1,5-2 см на метр довжини.

3.2. Вирівнюємо ґрунтове покриття котлована, використовуючи до 10 см шару грубозернистого піску, утрамбовуючи дно котлована спец. обладнанням (віброплита).

3.3. Фіксуємо межі котлована бортами, бордюрами або бетонними стовпчиками, між якими полягає тротуарна плитка. Для надійності бордюри фіксуються в декількох місцях бетонним розчином.

4.1. Використовуємо для облаштування  несного шару дрібний гравій або щебен фракції 5-7 мм. Товщина несного шару для місць руху автотранспорту обов'язково визначається проєктом і, залежно від класу дороги, може бути від 30 до 90 см. Основу потрібно ущільнити на 20% від початкової товщини для забезпечення належної витривалості та міцності під час експлуатації.

 4.2. Для верхнього шару основи потрібно використовувати матеріал фракції проміжного значення між зернистістю підстилального та несного шарів, щоб запобігти змішуванню цих двох шарів у процесі експлуатації.

 5.1. Використовуємо для пристрою підсмилювального шару пісок, дрібний щебен або гравий фракции 0-5 мм. Потрібно мати на увазі, що товщина підстилального шару в ущільненому стані має бути від 3 до 5 см. У особливих випадках, наприклад, мощення зупинки автобусів, в'їздів тощо, можливе додавання до підстилаючого  шару зв'язувального матеріалу — цементу або гашеної вапна (у співвідношенні від 1: 7 до 1: 8.

5.2. Для покриттів не будуть піддаватися впливу погодних умов (під навісом, всередині приміщення) для підстилального шару рекомендуємо застосовувати цементно-піщаний розчин, зволожений перед укладанням.

6.1. Мощення починаємо від краю облаштованої поверхні або зафіксованого бордюру рівномірними рядами відповідно до профілю уведення. Напрямок руху пристрою має вектор із країв території до центру.

6.2. Контрольовані укладки кожного ряду за допомогою шнура або нитки, для забезпечення рівномірного розподілу плитки на площині.

6.3. Контрольуємо ширину швів — вона не має перевищувати 3-5 мм у разі заповнення швів піском, і 8 мм, якщо плитка фіксується розчином або мастиками.

6.4. Не допускаючи укладання брусчатки без швів, це призводить до відколів ребер брусчатки під час експлуатації або через температурні та силові навантаження.

6.5. Укладаємо плитку під кутом до напрямку руху, якщо зону призначено для переміщення транспортних засобів. Це забезпечує рівномірний розподіл навантаження на кожен елемент, зменшує шум від коліс, запобігає зміщенню мостової уздовж швів.

6.6. Укладаємо брусчатку з декількох піддонів одночасно, адже внаслідок особливостей технології виробництва можуть випромінюватися відхилення кольорової тональність плитки в різних партіях.

6.7. Враховуємо запас плитки, адже частина її буде використана для підрізування. Мостову не треба обрізати більше, ніж на половину.

7.1. Заповнюємо шви (проміжки між бруківкою) для забезпечення розподілу навантаження між елементами.

7.2. Для заповнення швів використовують сухий промитий пісок фракції 0-2 мм. Після затирання швів залишки піску видаляються з поверхні та проводиться ущільнення вбудованого покриття.

8.1. Рекомендуємо ущільнювати поверхню вбудованого покриття вручну гумовим молотком до стійкого стану. Допустиме для брусчатки з фаскою використовувати ущільнення віброплитою вагою до 200 кг, силою удару не більш ніж 20 кН і з обов'язковим амортизувальним гумовим покриттям на підошві приладу завтовшки не менш ніж 1 см.

Вибуху Ущільнюємо ділянку рівномірно від країв до центру до моменту досягнення планового рівня поверхні та стабільності бетонних елементів.

8. Можливе повторне заповнення швів і наголених ділянок після ущільнення.